Олексію, які останні досягнення у Вас відбулися у спортивній науці?

Здобувши досвід роботи в Науково-Дослідницькому Інституті резервних можливостей спортсменів, з лютого 2017 року я співпрацював з олімпійською збірною з фехтування, за цей час ми виграли золото на етапі кубка світу та золото Кубка Світу. Головне навіть не це, а те, що ми повернули колишню кондицію спортсменки, яка завоювала золото.

Що входило до ваших функцій?

Я займався загальною фізичною підготовкою на основі цифр. Справа в тому, що за кожною фізичною якістю ховаються десятки та сотні цифр, які мають контролюватись.

Тобто, ви на основі цифр писали план підготовки?

Та в цьому є сенс спортивної науки.

Чи означає навантаження для кожного спортсмена підбирається індивідуально?

Так звичайно. Суб’єктивно, складно сказати, що потрібно конкретному спортсмену, яку якість йому треба збільшити, або як підвищення іншої якості вплине на досягнення у спортивному результаті. Тому навантаження дається індивідуально, а не всім однакове. Для групи спортсменів те саме навантаження діє по-різному. І моїм завданням було йти по тонкій грані, щоб постійно збільшувати адаптаційні механізми організму спортсмена та не вийти у перенапругу. І звичайно ж виконати позитивне перенесення фізичних якостей у спеціалізацію.

Що потрібно робити, щоб вийти на етап найвищої спортивної майстерності?

Для цього спочатку потрібно провести тести навантаження, отримати цифри, як організм спортсмена реагує на навантаження. Потім їх потрібно інтерпретувати, потім написати план підготовки з конкретними датами та вже новими цифрами. А потім повторити заново, оцінивши результат і зробивши висновки.

Добре, а у тенісі у Вас є заслуги?

Я грав у теніс із 6 до 12 років. Після перерви знову взяв ракетку в 19 років, але мій рівень був аматорський. А у 2011 році виконав майстри спорту, виграв у парі Кубок України. Отже, не дуже великі заслуги порівняно з елітою.

А що із заслугами учнів?

Якщо ми говоримо про значні результати, а не переможців чемпіонату України, то перемог учнів на турнірах великого шолома у мене не було. Ну, таких тренерів не так і багато в Україні. В принципі, я розумів величезну різницю між тенісистами, які грають у теніс і які перемагають. Але мені належало в цьому не тільки розібратися, а й навчитися цим процесом керувати. Багато моїх «знаменитих» колег виводять спортсменів, шляхом перенапруги адаптаційних механізмів на національні турніри. При цьому задіяні резервні можливості. І виходить така “вилка” начебто гравець все вміє, але виграє лише низькорівневі турніри і до турнірів високого класу не підбирається. Але це зовсім інша історія.

Скажіть, як впливає фізична підготовка на тенісиста?

Тактичні можливості тенісиста завжди обмежені його фізичною підготовкою, а вдосконалення фізичних якостей ці можливості розширює. Правильно кажуть: яка фізична підготовленість спортсмена – така і його тактика (Біліц-Гейман).

Ось ви говорите про методики спортивної підготовки, але хіба вони однакові для фехтувальників та для тенісистів?

Насправді, знаючи закони спортивної фізіології, можна працювати з будь-якою людиною з будь-якого виду спорту. Знаючи лише специфіку виду спорту. Для цього потрібний спеціаліст, бажано, саме цього виду спорту.

Як можна вплинути на результати спортивної діяльності?

Кожен елемент, на який хочете вплинути, потрібно перевести у цифри та працювати з ними. У результаті ви отримуєте закономірну ефективність, економічність діяльності. Це стосується як фізичної, так і технічної підготовки.