Самуйленко Віталій, Гатилова Галина, Єрьоменко Наталія, Безносенко Олексій, Сологуб Людмила НДІ Національного університету фізичного виховання та спорту України, Київ Ukraine, Kiev, Ukraine

Анотація. Показано проблеми, пов’язані з досягненням гребцями піку спортивної форми. Визначено особливості розвитку спеціальної витривалості у змагальному періоді річного циклу підготовки у греблі на байдарках, при використанні методів радіотелеметричної пульсометрії, біохімії крові, статистичних методів обробки даних. Визначено коло методів тренувань та методів тестування функціонального стану веслярів, що позитивно впливають на наближення до піку спортивної форми. Доведено необхідність використання спеціальних вправ на змагальних швидкостях, а також врахування динаміки концентрації гемоглобіну крові у поточному контролі.

Вступ. Високі за обсягом та інтенсивністю тренувальні та змагальні навантаження у греблі пред’являють до організму спортсменів особливі вимоги [5]. При цьому аналіз критеріїв управління процесом спортивного тренування у веслуванні на байдарках та каное виявив недоліки, пов’язані з недостатнім розумінням механізмів адаптації та умов досягнення високого спортивного результату, у тому числі висококваліфікованими спортсменами [4]. Тренувальний процес, за умов сьогоднішньої конкуренції, може бути пов’язані з використанням сучасних методів контролю, і навіть із найбільш дієвими методами спортивної підготовки [4, 6, 7]. На даному етапі використовується велика кількість підходів до тестування підготовленості кваліфікованих спортсменів з подальшою інтерпретацією отриманих даних для оптимізації засобів та методів подальшого спортивного вдосконалення. І лише частина є, одночасно, інформативними і простими [1, 2, 3, 8, 9, 10]. При цьому особливої ​​актуальності набуває педагогічна та медикобіологічна оцінка впливу навантажень на організм спортсменів, що дає інформацію для оптимального дозування роботи та відпочинку [5, 9, 10]. Велике значення має при розвитку спеціальної витривалості у змагальному періоді річного циклу підготовки, коли неадекватність використання методів тренування може призвести до програшу та хвороби [10, 11]. Методологія та організація досліджень. У змагальному періоді досліджували 12 висококваліфікованих веслярів – байдарочників віком від 21 до 29 (23,8+2,34) років, які мають спортивну кваліфікацію МС та МСМК України. У роботі широко застосовувалися група теоретичних методів, радіотелеметрична пульсометрія «Polar RS800 G3», методи статистичної обробки даних «Excel» та аналіз щоденників тренувань спортсменів «Polar Pro Trainer», біохімічні дослідження крові за показниками концентрації лактату (оперативний контроль) та гемоглобіну (поточний контроль) «Dr. Lange LP 420». Це дозволяло встановити рівень впливу гліколітичного механізму енергозабезпечення на показники спортивної продуктивності, фізіологічної ефективності, стану здоров’я [1, 2, 3, 9, 10]. Результати досліджень та їх обговорення. Були виділені додаткові принципи побудови тренувального процесу в змагальному періоді підготовки кваліфікованих веслярів на байдарках, при розвитку спеціальної витривалості перед головними змаганнями:
– введення в систему планування спортивного результату методу екстраполяції, що дозволяє встановити рівень планованої середньої дистанційної швидкості спортсмена або екіпа );
– збільшення навантажень, що виконуються на рівні змагальної швидкості в зоні 4b вище за поріг анаеробного обміну (ПАНО) для формування спеціальних пристосувальних реакцій на дистанціях 500 і 1000 м (Таблиця 1);
– використання системи оперативного та поточного контролю тренувального ефекту та переносимості навантаження на основі системи “зворотного зв’язку” з внутрішньої реакції організму на запропоноване фізичне навантаження (Таблиця 2, Малюнок 2). На основі індивідуальних параметрів запланованої змагальної діяльності, була запропонована програма тренувань, спрямована підвищення спеціальної витривалості стосовно змагальних дистанцій (500 і 1000 м), при комплексному впливі на результат спортсменів навантажень зон аеробного та анаеробного енергозабезпечення

Рис. 1. Поліномінальна крива динаміки спортивного результату в байдарці-одинаку на 1000 м у спортсмена «А» у трьох макроциклах підготовки (три роки) з екстраполяцією функціональних можливостей до головних змагань поточного року

Таблиця 1. Інтерпретація зон інтенсивності навантаження у греблі на байдарках і каное за частотою серцевих скорочень та швидкості переміщення човна [10]

Експериментальній групі задавалися: 2 – 3 рази на тиждень спеціальні вправи тривалістю 20-70% від дистанції змагань при модельній дистанційній швидкості. Інтервали відпочинку на час роботи та кількість відрізків у серії – варіювалися за умови утримання заданої швидкості. Рівень концентрації лактату після серії відрізків не повинен був перевищувати значення на 4 – 6 мМоль. л -1 менше індивідуального максимуму (диференційований підхід). «Чистий» обсяг тренування становив 3500 – 4500 м і більше. У разі неможливості підтримувати дані параметри роботи, а також за відсутності відновлення ЧСС в інтервалах між серіями – навантаження припинялося. Як варіант – збільшення інтервалів відпочинку та/або зменшення довжини відрізка, що проходить. Оптимальні приклади моделей тренувальних занять наведено у Таблиці 2.

Таблиця 2. Оптимальні приклади тренувальних занять, спрямованих на розвиток спеціальної витривалості у періоді змагань річного циклу підготовки у висококваліфікованих байдарочників

По зовнішніх сторонах навантаження оцінювали швидкість веслування (оперативний контроль) та обсяг навантажень у хвилинах у зоні 4b у тижневому циклі підготовки (поточний контроль). По внутрішнім сторонам навантаження оцінювали концентрацію лактату крові (оперативний контроль) та рівень концентрації гемоглобіну в крові (поточний контроль). Реєстрація ЧСС – як допоміжний метод. В результаті педагогічного експерименту було встановлено, що спортсмени експериментальної групи, у тренувальний процес яких було гармонійно впроваджено запропоновану програму підвищення спеціальної витривалості та контролю оперативного та поточного стану, до головних змагань сезону мали більший приріст результату на дистанції 500 та 1000 м, ніж представники контрольної групи. (Таблиця 3). При цьому для кожного спортсмена було встановлено той обсяг тренувальних навантажень у зоні 4b у надільному циклі підготовки, вище якого подальша інтенсифікація призводила до достовірного зниження концентрації гемоглобіну в крові, а отже – до зниження аеробної продуктивності та надалі – рівня здоров’я.

Рис. 2. Динаміка вмісту гемоглобіну в артеріальній крові у змагальний період підготовки у дванадцяти висококваліфікованих байдарочників експериментальної групи при збільшенні тренувальних навантажень у зоні 4b від мікроциклу до мікроциклу до головних змагань сезону (1-вихідні дані, 2 – 9 – вісім тижневих мікро)

Загальний обсяг роботи, що виконується на тренуваннях, не тільки не мав високих кореляційних взаємозв’язків зі спортивним результатом, а й навпаки – йому протидіяв. Оптимальний обсяг тренувальної роботи в зоні 4b (Малюнок 2), за усередненими даними, знаходився в обсязі до 60 хв чистої роботи в тижневому циклі підготовки. При цьому, велике значення мало якість відпочинку, харчування, фізіотерапевтичних відновлювальних процедур, оптимальне застосування яких могло сприяти незначному збільшенню обсягів навантажень, що виконуються в зоні 4b. Найбільшими помилками при розвитку спеціальної витривалості у змагальному періоді річного циклу підготовки у висококваліфікованих байдарочників контрольної групи стало використання вправ у зоні 4a (в т.ч. з гідрогальмом), що веде до утворення швидкісного бар’єру. Ще однією помилкою є надмірне використання зони 4c, спрямованої на збільшення у спортсмена здатності протидіяти втомі при надмірному накопиченні лактату, на відміну від необхідної спрямованості тренувань збільшення швидкості утилізації лактату з працюючих м’язів під час виконання вправи при дистанційній швидкості.

Таблиця 3. Динаміка спортивного результату на дистанціях 500 та 1000 метрів в експериментальній та контрольній групах кваліфікованих веслярів на байдарках перед головними змаганнями сезону за 8 семиденних мікроциклів підготовки

Наведена динаміка спортивного результату та реакції організму спортсменів на запропоновані фізичні навантаження були виявлені у групах каное та жіночої байдарки. Особливості перебігу адаптації цих спортсменів до виконання подібних програм тренувань будуть опубліковані окремо.

Висновки:

1. Визначено метод тренувань, що достовірно покращує показник приросту спортивного результату при підготовці до головних змагань року щодо традиційних уявлень. Таким методом є «створення рухового стереотипу на дистанційних швидкостях» при двох або трьох тренувальних заняттях у тижневому циклі підготовки (при використанні великих та значних за величиною навантажень відповідно).
2. Визначено, що оптимальний обсяг тренувальних навантажень на запланованій змагальній швидкості у тижневому циклі підготовки для висококваліфікованих байдарочників знаходиться в районі 50-60 хв «чистого» часу роботи. Проте, цей обсяг – суворо індивідуальний і має контролюватись біохімічними методами тестування у поточному контролі (раз на тиждень, після дня відпочинку).
3. Найкращим методом контролю переносимості тренувальних навантажень на змагальних швидкостях, що зарекомендували себе в даних дослідженнях, став облік динаміки гемоглобіну крові – щотижня, після дня відпочинку. При достовірному зниженні показника концентрації гемоглобіну крові у конкретного спортсмена – тренувальні навантаження на змагальних швидкостях повертаються до обсягів, які не викликають такої негативної реакції.

Література:

1. Гатілова Г.Д. (2009) Особливості реалізації анаеробних та аеробних можливостей кваліфікованих веслярів на каное на олімпійських змагальних дистанціях. Журнал: наука в олімпійському спорті. Київ: Олімпійська література. №1. З. 148 – 153.
2. Гольберг Н.Д., Морозов В.І., Рогозкін В.А. (2001) Метаболічні реакції організму під час адаптації до м’язової діяльності. Mol. Біологія. V. 78. P. 481 – 492.
3. Левін Р.Я., Ноур А.М., Сіверський Є.М. (1996) Застосування пульсометрії у підготовці спортсменів високого класу. Київ: ДНДІФКіС. 80 с.
4. Міщенко В.С. (1997) Фізіологічний моніторинг спортивного тренування: сучасні підходи та напрями вдосконалення. Наука у олімпійському спорті. Київ: Олімпійська література. №1 (6).
5. Платонов В.М. (2004) Система підготовки спортсменів у олімпійському спорті. Київ: Олімпійська література. С. 129-131, 167-203, 422-440.
6. Шепхард Р. (1992) Jeneral консультації. Biolog.bases of Endurance. Endurance in sport. Oxford: Blackwell scient. Publ. P. 21-32.
7. Wilmore J.H. (1992) Body composition and Body Energy Stores. Endurance in Sport. Blackwell Scientific Publications. P. 244 – 255.
8. Yoshida T., Chida M., Masaniko I. (1987) Blood lactate parametrs related to aerobic capacity and performance. Europe Jur. of Appl. Phisiol. V. 56. P. 7 – 11.
9. Самуйленко В.Є. Особливості розвитку спеціальної витривалості кваліфікованих веслярів на каное у підготовчому періоді річного циклу підготовки: http://cuadr.at.ua/publ/vesluvalnij_sport_canoeing_grebnoj_sport/2-1-0-14. Нормування інтенсивності тренувальних навантажень кваліфікованих веслярів на байдарках і каное. Л. Н. (2014) Моделювання проходження змагальних дистанцій кваліфікованими веслярами на байдарках та каное (на прикладі чоловічого веслування на байдарках). Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер.: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. №. 118 (4). З. 188-191.