Олексію, нещодавно ви повернулися з Казахстану, де займалися тренерською роботою. Розкажіть про цей досвід.

У вересні 2017 року я закінчив співпрацювати з Федерацією фехтування України. Тут виникла пропозиція від віце-президента Федерації тенісу Казахстану стати головним тренером тенісного клубу міста Павлодар. Під час поїздки я планував застосувати свої теоретичні напрацювання у тенісну практику.

У клубі, де я працював, тренується 300 дітей. Понад 20 дітей займаються тенісом професійно – беруть участь у змаганнях національного рівня. Я організовував тренувальний процес, проводив підвищення кваліфікації тренерського складу клубу та застосовував методики спортивної підготовки у тенісі.

За час мого перебування в Казахстані ми досягли непоганих результатів. Ілля Ведмедь увійшов до складу збірної Казахстану до 14. Софія Чурсіна виграла Чемпіонат Казахстану до 16 років на самоті і друге місце у парі. Єгор Білий виграв турнір 1 категорії, а також добрі результати показали маленькі спортсмени у категорії «теніс до 10».

У 2014 – 2016 рр. Ви працювали в Науково-Дослідницької Лабораторії. Над чим ви там працювали, який досвід набули?

Перед роботою в Лабораторії я навчався в інституті фізкультури та здобув багато теоретичних знань. Але застосувати їх на практиці було складно, все ж таки відірваність теоретиків від практиків величезна, як і навпаки. Тут же я мав побачити, як реагує людина на навантаження в живу, в режимі реального часу. Також з досвідом прийшло розуміння, чим відрізняється олімпійський чемпіон або чемпіон Світу від рівня чемпіонів Національного рівня – зрозуміло на рівні фізіології та їхньої реакції на фізичне навантаження.

До моїх обов’язків входило визначення у спокої життєвої ємності легень, максимальної легеневої вентиляції, пікової швидкості видиху. А також тестування в ступінчастому тесті на газоаналітичному комплексі OXYCON. Я фіксував реакцію з боку серцевої та дихальної систем. Потім після проведення тесту, я обробляв дані, писав звіт тренеру та рекомендаційний лист. Але мені мало було бачити різницю між спортсменами, потрібно було навчитися досягати таких цифр на практиці. Що й було зроблено з олімпійською збірною з фехтування.

Зовсім недавно, паралельно з тренерською роботою у тенісі, ви були тренером збірної з фехтування. Які здобутки у вас у цій сфері?

Здобувши досвід роботи в Науково-Дослідницької Лабораторії резервних можливостей спортсменів, з лютого 2017 року я співпрацював з олімпійською збірною України з фехтування. За цей час ми виграли золото на етапі кубка світу у Тунісі та Кубок Світу у Лейпцигу. Але головне навіть це не. Заслугою більш важливою, ніж перше місце, я вважаю те, що ми повернули спортсменці, яка завоювала золото, колишню спортивну форму. З великим відривом вона перемогла своїх конкуренток.

Що входило до ваших функцій як тренера?

Я відповідав за загальну фізичну підготовку фехтувальників на основі цифр. Справа в тому, що за кожною фізичною якістю спортсмена – швидкість, сила, витривалість, гнучкість – стоять десятки та сотні цифр, які мають вираховуватися та контролюватись. Тому що, якщо вмієш ці цифри використовувати – легко відповісти на запитання, що і як треба тренувати, щоб швидше досягти результату в спорті. Це я й робив.

Тобто, ви писали план тренувань на основі цифр?

Так, у цьому є сенс спортивної науки. Спортивна наука ґрунтується на науковому методі, де головним критерієм є вимога об’єктивності, що виключає суб’єктивне тлумачення результатів. Висновки робляться на основі даних, отриманих експериментальним шляхом. Щоб пояснити факти, які бачимо, висуваються гіпотези, та був будується математична модель. Тобто в результаті ми отримуємо «еталон спортсмена», під який підбиваємо нашого гравця. Тільки шлях цей дуже індивідуальний, тому що немає двох однакових людей у ​​світі, і вони по-різному реагують на фактори стресу, у тому числі на фізичне навантаження.

У кожного спортсмена є свої сильні та слабкі сторони. Значить, і навантаження для кожного треба підбирати індивідуально?

Почнемо з того, що по-перше теніс є індивідуальним видом спорту. І зазвичай тренер приділяє увагу одному спортсмену у групі. По-друге, навантаження поділяють на зовнішнє та внутрішнє. До зовнішньої сторони її прояву відносяться: швидкість пересування, швидкість та обертання ударів, кількість відстані, подоланої під час матчу. До внутрішньої відноситься безліч показників: показники з боку серцево-судинної, дихальної, опорно-рухової системи. Одним із інтегральних показників у спорті є потужність. Вимірюється вона у ватах.

Через ці моменти складно підібрати навантаження індивідуально безпосередньо на тенісному корті, хіба що на тренуванні із загальної фізичної підготовки. Це відбувається так – два гравці стають на корт. Починають грати інтенсивну вправу. Одному тенісистові навантаження відчувається як прийнятне і він тільки збільшує свої результати з кожним тренуванням, а другий працює з перенапругою та погіршує свої показники. Або інший приклад. Два спортсмени біжать із однією швидкістю. Перший лише розвиває свої фізичні якості, а другий вже перенапружив функціональні системи та продовжує роботу з витрачанням резервів організму.

У збірній з фехтування моїм завданням було йти тонкою межею, щоб постійно збільшувати адаптаційні механізми організму спортсмена, але не дати йому вийти в перенапругу. І звичайно ж виконати позитивне перенесення фізичних якостей у спеціалізацію. Це означає не просто натренувати фізичні якості, а й перевести натреновані якості у змагальну діяльність.

Із навантаженням зрозуміло. Що потрібно робити, щоб не просто якісно займатися, а боротися за кубки та медалі?

Якщо ви вирішили займатися спортом професійно – не просто для себе ракеткою махати або стрес знімати фізичним навантаженням, треба починати з тестування організму. Спочатку треба провести навантажувальні тести з тренером – отримати певні цифри з технічною, тактичною, функціональною підготовкою.

Потім інтерпретуєте результати, визначаєте, що саме розвиватимете і якого результату прагне. З’ясуєте свої сильні та слабкі сторони, аби розуміти стратегію перемоги. Після цього ви з тренером складаєте план підготовки з конкретними датами змагань та рухаєтеся до ваших результатів. Досягаєте їх чи ні, оцінюєте отриманий результат, робите висновки і повторюєте все заново.

Добре, зі спортом розібралися. А у тенісі у вас якісь заслуги?

Я грав у теніс із 6 до 12 років. Після перерви знову взяв ракетку в 19. Це була аматорська гра на той момент, і рівень був такий самий. Але в результаті роботи над собою, у 25 виконав майстри спорту, виграв у парі Кубок України. Безумовно, це не найкращий результат, але що це за спорт і як у нього грати я розумію 🙂

З 2005 року ви працюєте у тенісі як тренер. Які перемоги мають учні?

Якщо ми говоримо про значні результати, а не про переможців чемпіонату України, то перемог учнів на турнірах великого шолома у мене не було:) Ну, будемо чесні – таких тренерів не так і багато в Україні. В принципі, я спочатку розумів величезну різницю між тенісистами, які грають у теніс, і тими, що перемагають. Але мені належало в цьому не тільки розібратися, а й навчитися цим процесом керувати. Багато моїх «знаменитих» колег виводять спортсменів шляхом перенапруження їх адаптаційних механізмів на національні турніри. При цьому задіяні резервні можливості організму спортсмена. І виходить така “виделка” – начебто гравець все вміє, але виграє лише низькорівневі турніри і до турнірів високого класу не підбирається. Але це зовсім інша історія. Хотів сказати, що для спортсменів топ рівня потрібний професійний науковий підхід.

Як впливає багатофункціональна підготовка тенісиста?

Тактичні можливості тенісиста обмежені спочатку його технічною, а потім функціональною підготовкою. Чи зможе він із обраною тактикою та технічними здібностями стати переможцем і чи вистачить у нього на це сили. Тобто, чи зможе він пробігти з кута в кут кілька разів, відіграти найважчі м’ячі, а потім виконати атакуючі дії і так протягом усього матчу. Якоїсь миті він втомиться і те, що він вважав перевагою, вже не допомагатиме йому в його грі.
Тому вдосконалення фізичних якостей ці здібності розширить. Працюєте над витривалістю – зможете «нейтралізувати» суперника своєю стабільністю та потраплянням у корт. Працюєте над швидкістю удару – значить наголошуйте на швидких розіграшах, щоб ваш опонент не встигав за вашою грою і робив помилки.
Ще Семен Беліц-Гейман (радянський плавець, срібний та бронзовий призер Олімпійських ігор 1968 року, заслужений майстер спорту СРСР, спортивний журналіст – залишити найважливіше) сказав: «Яка фізична підготовленість спортсмена – така і його тактика». Цілком із цим твердженням згоден.

Ось ви говорите про методики спортивної підготовки – але хіба вони однакові для фехтувальників та для тенісистів?

Насправді, знаючи закони спортивної фізіології, можна працювати з будь-яким спортсменом із будь-якого виду спорту. Потрібно лише розуміти специфіку цього виду спорту. Тут потрібен тренер з розумінням спортивної фізіології та практичний досвід у вибраному виді спорту.

Як можна вплинути на результат у тенісі?

Кожен елемент, на який ви хочете вплинути, потрібно перевести у цифри та працювати з ними. В результаті ви отримуєте закономірну ефективність, яка просто не може не працювати. Це стосується як фізичної, так і технічної підготовки.

Теніс – це насамперед гра. І найкращих відрізняє насамперед системна робота над собою